Сторінка:Начерк Коліївщини на підставі виданих і невиданих документів 1768 і близших років (1898).pdf/23

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 7 —

сийський уряд не тільки співчував сьому повстанню, але навіть сам його й викликав — все се є наслїдком виводів, на основі однобічно дібраних документальних дат. Не трудно запримітити нарештї, що брак і недокладність материялів не могли потягнути за собою цїлком невірних виводів і питання про те, як поводились що до колїївщини запорожцї і питання про те, хто ж були власне так звані гайдамаки.

Тепер вже є значна можливість уникнути фалшивих виводів на основі мемуарів і квапливих виводів дослїджувачів, що користувались дуже однородними документами. Як нї мало поки що видано материялів, що дотичать цїкавого для нас часу, та всеж де що видано. Окрім того час від часу випливають на верх і документи, що ще чекають свого видання.

До числа останнїх належить наприклад книга, що містить в собі ряд признань гайдамаків і селян, оскаржених за повстаннє р. 1768 перед польською військово-судовою комісиєю, що засїдала в Коднї. Сїєю книгою, знайденою небіжчиком М. Максимовичем і теперішньою власністю Антоновича, ми між иньшим мали спроможність користуватись при наших студиях над рухом р. 1768 і витягнути з неї багато дрібних культурних і навіть політичних відомостей, що надають, як нам здаєть ся, подїям колїївщини більш певний характер, нїж вони могли мати на основі дат, звісних польським мемуаристам.

З огляду на те реєстр джерел сього руху тепер трохи ширший, нїж був ранїйш.

Ось сей реєстр:

1) Bunt hajdamaków na Ukrainie r. 1768 opisany przez Lippomana і dwóch bezimiennych wydany z rekopisma przez Eduarda Raczynskiego. Poznań. 1854. Один зі згаданих без'іменних авторів, власне останнїй — є Тучапський.
2) Уманская рѣзня. Записки Вероники Кребсъ. Перев. съ предисл. И. М. Ревы.
3) Уманская рѣзня. Записка піара Павла Младановскаго.
4) Pamiętnik do historyi polskiej przez Adama Moszczyńskiego. Poznań. 1863.