віднимали в унїятських ставлеників ключі від церков, а їх самих виганяли з сел і приходів, беручи натомість попів благочестивих, висвячених в Переяславі. Старшевського теж вигнали з Березняків і він, подібно другим відкиненим тодї унїятським попам, дуже турбував ся з поводу втрати парафії. Про те як би її вернути назад він їздив на пораду в Богуслав до своїх родичів і тамошнього унїятського попа Яна Яроцького, що сидїв на парафії в церкві Покрови. Піп Яроцький порадив йому з'їздити в Радомишль до тодїшнього українського офіцияла Мокрицького. Те ж саме порадили йому і иньші попи, до кого він вдавав ся з своєю бідою: і піп села Жибоньок, шурин Старшевського, і піп вакулинський, рідний брат Старшевського. Офіциял Мокрицький як раз під той час приїхав до Корсуня і, що б стати перед ним, не треба було значить їхати в далеку дорогу. Старшевський скористав з сього і зараз же явив ся до офіцияла. „Але як тільки, каже Старшевський, я увійшов до нього, він обернув ся до мене з таким привітаннєм „вклоняюсь отцю схизматику“. Я йому відповів, що я не схизматик і ним бути не хочу. Але на се він сказав: „ти з ключа мошенського, а там усї попи стали схизматиками, значить і ти такий же сам схизматик, як иньші“. Не дав він менї виправдатись, не вспів я навіть сказати йому, що я приїхав до нього за порадою, — що менї почати. Без дальшої розмови казав він схопити мене, кинути в корсунську тюрму і продержавши там три днї, велїв відпровадити мене на моїй же підводї до Радомишля під конвоєм з 12 корсунських козаків, що мусили завезти мене до Богуслава, а там конвоїрами моїми в дальшій дорозї мусили стати два митрополичі козаки. В Радомишлї сидїв я в тюрмі щось шість тижднїв і з наказу отця офіцияла і отця сурогатора дістав 700 різок кари. А там вже, коли Москва густими юрбами посунула до нас (gdy Moskwa z za granicy swey w granice polskie gensto isc poczala), я вкупі з иньшими покористував ся тим, що тюрму одного разу берігли тільки два пяні козаки — і втік“. При сьому Старшевський перечислив тих, що повтікали з ним разом з митрополичої тюрми. Виявилось, що сиділи в сїй тюрмі разом з Старшевським: якийсь приходський піп, чернець з корсунського манастиря, якийсь чоловік Іван, якийсь Литвин і шляхтич Чижевський. Всї вони втїкли разом з Старшевським.
