передової сторожі при „wszczętey haidamaczyzny“, „salwując życia swego“ втїк до Білої Церкви. Добра ж свого і він, як богуславські пани, не міг забрати з собою, тим більше що частина сього добра містилась в чималих складах хлїба (збіжа) і він через те мусив здати все на руки селянина Грицька Ямкового, родом з під Ковеля, що служив у нього шість років. Незабаром справдії явив ся в Камяний Брод очікуваний Залїзняк і ватага його z kretezem зрабувала там все панське. Зробивши се, Залїзняк пішов в Лисянку. Пясецкий же, довідавшись про се, рішив, що йому вже безпечно вернутись до Камяного Броду — і він вернув ся. З ним приїхав і ґубернатор камянобрідський пан Піотровський, а крім того і намістник в с. Боярцї Дроздович; та останній незабаром поїхав робити порядок в Боярцї. Тим часом Залїзняк, очевидячки відібравши певні відомости про поворот панів і йдучи вже після зруйновання Лисянки до Уманя, знов завернув до Камяного Броду і сусїдньої з ним Боярки. Переляканий сею несподіванкою ґубернатор камянобрідський запер ся в двірськім будинку і Залїзнякови прийшлось його атакувати. Атаком, звичайно, пана добули і потім вбили його, як довідуємось з слів Процька Ямкового, з страшенним знущаннєм; Пясецкому пощастило втекти разом з хорунжим Гродецким. Упоравшись з Піотровским, пішли гайдамаки з Камяного Броду в Боярку. Дроздович там замкнув ся і дякуючи добрій огорожі і міцній брамі міг витримати атак Залїзняка цїлий день, але нарештї Залїзняк підпалив браму і пан Дроздович те ж попав в руки гайдамаків; вбили його, як каже той же Процько, „z okrucienstwem“. Відходячи, Залїзняк і звідсїля взяв з собою кількох білоцерківських козаків, як і з Богуслава, але шістьох з них скоро відпустив назад (sic). Межи селянами-ж камяно-брідськими і боярськими, дякуючи сміливости, наданїй їм ватагою Залїзняка, оказалось дуже багато таких, що загарбали і собі добру дещицю з майна Пясецкого і иньших Поляків. Сам Процько Ямковий, що мав наказ від Пясецкого берегти його майно, казав на судї, будучи сам оскаржений чотири роки пізнійш по всьому описаному, що він бачив ріжні річи свого пана і пана Гродецкого у декотрих камяно-брідських селян. Так, у Семена Корінюка, що жив в Камянім Бродї, він, Процько, бачив сережки (zausznice) добуті з скринї Гродецкого; у Федька, сина Демка, ткацького
