ватага Неживого руйновала винокурню в Нетеребцї (с. канївськ. п., над Росю) і виймала з печі казан. Неживий звелїв віддати Біликови за його коня сей казан. Не його вина, що після його відходу властителї винокурнї, довідавшись, де казан, відобрали його у Білика. Віддаючи казан, Неживий не вважав його присвоєннє незаконним: се було не селянське добро, а таке добро він не вагав ся брати собі, як в нашім документї він не вважав несправедливим забрати собі одежу пана Чеканського.
Всї наведені факти, думаємо, цїлком виясняють гуманне відношеннє Неживого до простого люду, що й розпочав повстаннє, але ми можемо зазначити тепер ще другу властивість характеризованого нами ватажка. Ся друга його властивість — є бажаннє всякими способами уникати акциї ватажків нарізно, без пляну. Конечну потребу пляна, орґанїзациі відчували певно і иньші визначнїйші ватажки, але Неживий надто якось був перейнятий свідомостю сього. Він наче б то докладнїйше від иньших розумів, що, провадячи тільки партизанську війну, селянство рано чи пізно наскочить на значні орґанїзовані сили ворогів і безперечно буде ними побито. Дуже часто, як нам здаєть ся, в документах про Неживого виступає ся його риса.
Так у наведенім висше великім документї з кодненської книги Неживий просто заявляє себе сегединській громадї прихильником і однодумцем Залїзняка і кличе сегединців до нього. Сам потому йде в Лисянку, де, як він знав, був тодї Залїзняк і там віддає йому більшу частину людей з своєї ватаги, сам же лишаєть ся всього з шостьма людьми; опісля вже його ватага побільшується знов сьвіжими силами. Окрім того, знаючи, що головна мета більшости ватажків однакова з ним, Неживий виступає нерідко спільно і з иньшими ватажками, не тільки з Залїзняком: він ладен був іти поруч навіть з Гайдашем, хоча перед тим сей останнїй зробив дїло, огидливе моральному почуттю Неживого, а власне — зрабував гарасївських селян. Очевидячки, Неживому треба було так чи так направити досить значну ватагу Гайдаша на підпомогу Залїзнякови — і він досягнув сього. Далї з другого кодненського документа видко, що часами Неживий дїяв спільно з ватажками Шелестом і Савкою, бо власне на сих двох ватажків і на Неживого вказали свідки в справі участника селянського руху
