Сторінка:Начерк Коліївщини на підставі виданих і невиданих документів 1768 і близших років (1898).pdf/67

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 51 —

самими. Хведір Чорба, прийшовши в село Галаганівку, хитростию заманив до себе Неживого окремо від його ватаги, вдаючи нїби хоче вести з ним перемови і коли Неживий прийшов до нього, він його зрадницьки схопив. В народнім оповіданню Чорбу названо Щербою і говорить ся, нїби арештовано Неживого на греблї, що може є наслїдком змішання обставин арештування Неживого з попереднїми сходинами його на греблї з поручником князем Манвеловим.

На рештї, ще один народний переказ оповідає, що Неживий, як ще був гончарем у Артема, „все було каже: я хоч на один день, а буду паном“. Тепер після зробленої нами характеристики Неживого по відомостям про його дїяльність, ми можемо вивести, що не про звичайне шляхетське пануваннє він міг мріяти і що він тільки страшенно бажав мати змогу завести в своїм краю лад, відповідний його переконанням. Може, де яким потвердженнєм такого нашого здогаду може бути слабий натяк в документї на те, що в відбитім у Поляків Каневі він завів свої економічні порядки. Так, в ратортї царицї Катеринї про канївську[1] справу Румянцев писав 19 червня р. 1768: „Губернаторъ (канївський) Новицкій показалъ… что когда изъ мѣстечка Канева полковникъ Зеллеръ съ жолнерами бѣжали за границу россійскую, то запорожцы гнались за ними по Днѣпру лодками и, настигши, нѣкоторыхъ предали смерти, и возвратясь живутъ и до днесь въ мѣстечкѣ Каневѣ, учреждая там порядки економическіе, къ чому уже опредѣленъ отъ нихъ економъ изъ тамошнихъ жителей городовой писарь греческаго исповѣданія“.

Гайдамацький ватажок Яків Швачка грав в руху 1768 року не меньш важну ролю, як і два попередні. Про се згідно свідчать не тільки польські мемуаристи того часу, але й народні піснї. Та треба тямити, що і ті, і другі

  1. Переписка гр. П. А. Румянцева. „Кіевск. Стар.“ р. 1882, кн. 9, ст. 542.