Сторінка:На Спокійнім Океані. Вражіння і думки з дороги.pdf/32

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

чемність і т. д. А яке те крутійство подібнісеньке на протязі століть! І все прикривалося якоюсь ідеєю. За старої царської Москви ті, що продавалися в нас на її услуги, аґітували за Москвою „во імя благочестивого православія“, а за теперішної большевицької Москви ті, що продалися на її услуги, аґітують за червоною Москвою „во імя інтересів бідного пролєтаріяту“, — словом, все знайдеться якась ідея навіть для найгіршого злодія. І все ті злодії вміли викликати довіря до себе й недовіря до дійсних патріотів України. І се власне траґедія тої гарної землі. З хвилею коли та траґедія скінчиться, та земля здобуде свою незалежність, — не скорше…

Звалений недугою, в ліжку писав я сю частину споминів своїх, в котрих кожде слово правдиве. Писав я се, дослівно — лежачи і дослівно — з болем серця мого, писав в надії, що вплину сим на поправу й уздоровлення хорої душі народа свого, бо sanabiles fecit Deus nationes. I від їх морального зусилля та від іх розуму залежить доля їх. Бурі між народами зриваються часто несподівано. Та хто не має перед бурею вже добре приготованої орґанізації-будівлі, той не матиме де схоронитися, бо в часі бурі і тучі ніхто вже не будує ні домів, ні навіть огорож…

Отже — sursum corda!