Сторінка:На Спокійнім Океані. Вражіння і думки з дороги.pdf/8

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ніх панів тої прекрасної землі й 3) відвідини столиці Бритійської Колюмбії, Вікторії, збудованої на острові тої самої назви. І на сій третій прогульці, в котрі були ласкаві товаришити мені наші тамошні пані (бо то була робуча днина і мущини були заняті), зустріла мене та памятна для мене пригода.

З Венкувера до Вікторії плили ми кораблем. Настрій був дуже веселий. Наші пані, котрі вже нераз були в Вікторії, описували мені те гарне місто і говорили, що тамошні мешканці з гордістю називають його: „Вікторія, ді еверґрін, де ситі оф соншайн“ (Вікторія, вічно зелене місто соняшного блиску). Притім впевняли мене, що ні одній з них не лучалося, щоби в часі прогульки до того міста не падав зливний дощ, серед котрого не видно навіть одного промінчика сонця і що такий дощ треває в Вікторії часто й цілий день. Самі побачите, як виглядає те „ситі оф соншайн“… додавали сміючись.

Корабель доїзджає до пристані столиці Бритійської Колюмбії. Погода така прегарна, що кращу трудно собі уявити. Висідаємо. Був гарний, весняний ранок.

Дійсно, Вікторія така гарна, як кажуть її мешканці.

Дуже близько від місця де ми висідали, таки в пристані над самим берегом моря, стоїть парлямент Бритійської Колюмбії. Будівля як мрія гарна, з бі-