ні с того… вона була одібрана од украінських сутрудовників й опинилась в руках галичан. Заправлялником став д. Юрій Сірвй, — і „Село“ почали видавати галицькою підмовою такою, якою пишуть в галицьких газетах, з усіма галицькими словами й формами мови. Зьявились замісць ступінів, сливе, од, цей, — кроки, майже, від, сей, здало ся, пішло ся і т. д. і мова вийшла така, що йіі селяни зовсім не могли розбірать і второпать.
Ми не будемо гаять часу на розбірання цієі нісенітниці — для украінського народа і тільки омежуємося випискою де-яких місців з галицьких статтів от таких: „З галицького сойму (?); має ся бути вже останній сойм, набраний по виборчій основі… Майже половина русинів у соймі се москвофіли, котрі в боротьбі Украінців з Поляками „заховуються пасивно“ (?), а нераз і зовсім отверто йдугь на зустріч полякам. Але витрівала (?) безоглядна (чи необачна, чи щось таке) опозиція, навіть гуртки украінців досить діткливо (?) (це польске слово й міні не відоме) відбивається на роботі сойму і свідчить, що в краю живе нарід (народ), невдоволений… Щоб зломити украінську обструкцію, польські верховоди задумують загострити регулямін (сойму). Але треба власне, щоб украінські посли не бояли ся сих загострень“…
От якими „загостренями“ хотять годувать наш украінський народ! Чи думали пак авторі, що селяни на Украіні не знають, що то таке сойм, москвофіли, діткливо, пасивно, обструкція і регулямін? Ціх усіх „загострень“ і я не втямив доладу. І міні не дивно, що селяни, як казав міні один сільський батюшка земляк с канівського повіта, слухали це „Село“ в хаті, а один з йіх вихопив номер з рук, подер і з досади ще й ногами потоптав. Само по собі селяни перестали читати „Село“, а в містах, як казали міні приізжі волинці, перестали його купувать. Бо д. Сірий наважився, правуючи газетою, завести на Украіні газету білше для пропаганди галицькоі мови, ніж для просвітністи нашого народа. „Село“ запа́губили самі ж галичини, і одповідальність за це падає на д. Сірого, або на того, під
