Сторінка:Олег Ольжич. Вежі (1940).djvu/42

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


XXX.

Нахмурились брови, скипіли уста
І зморшки на чолі твоєму.
А думка, на диво ясна і проста,
Останню ріша теорему.

До розвязки — відступ. Не дати углуб
Проховзнутись тілові гада.
І рішення: в скруті твій кинутий труп
Найкраща твоя барикада.

 

43