„Я втїк у Сїч; і отся правиця,
„Що́ була-б гнила в тяжких кайданах,
„Нинї гетьманську держить булаву!…
„Ой і приняв я ї не на славу
„Собі, нї кривду свою лиш мстити
„Іду! Я нинї местник стосотних
„Сотень народу! Местник забитих
„В тяжкі колоди панськой неволї
„Рабів, що́ кровью облиті руки
„Рвуть і взивають серед розпуки:
„Ратуй! Веди нас! Най або в полї
„Кров ляцьку з жовтим піском сколотим,
„Або самі си віку вкоротим!
„Нинї над „Жовтим Бродом“ немало
„Лицарства збройним табором стало,
„А сила з кождов росте хвилинов…
„І най лиш чутка піде Вкраїнов,
„Кожде серденько руське здрігне ся,
„Кожда невольна рука здійме ся…
„Ратай орати скибу покине,
„Леміш та косу замінить в збрую,
„Сам ся розкує, других розкує
„І до табору мого прилине!…
„Лиш ви одні ще, ви кров із крови
„Нашої мали-б іти на мене,
