було лучшого і платився по 10, по 15% дорожше звичайного.
Обідати поїхали до господи в село, по обіді знов в пасіку. Одинець спізнався з Божком і зістався ночувати в його курені.
Божкови було тоді літ з 80. Він з козаків одинокий цілий вік бурлакував і кілька разів ходив з чумаками і на Дон по рибу і в Крим по сіль; багацько бачив світа і людей: діди і батьки його покоління було трохи що не очивидними свідками того, що діялося на Україні в другій половині XVIII. віку; і Божкові довелося багацько чути від них оповідань про ті часи, тим то голова його була до верху натоптана казками, приказками, піснями і жартовливими оповіданнями.
Минуло тиждень; Одинець і не счувся, коли він проминув. Що дня по обіді він ішов у пасіку, тут і ночував у діда Божка, впиваючись його оповіданнями, приказками і піснями і дуже великий жаль кремсав його серце, що не можна було йому писати; одначе дещо важніше з того, що чув він від Божка, позаписували йому Борсук і його дочки.
(В дальшій подорожі по знакомих о. Борсука опинився Одинець на св. Михайла у повітового судді Кваші).
На Михайла у повітового судді Кваші зібрався великий тиск гостей: більш ніж за місяць до цього свята і сам Кваша і його жінка почали їздити до всіх видатніших панів і запрошувати їх на пиріг. Кваша, найпаче його жінка, любили розкошувати; жити було з чого; дітей у них була лишень двійка, дівчата, виховання їх не брало у батьків коштів;
