Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/105

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Найяскравіше цей колосальний злам, ця величезна вага великої дніпрової загати й виключний інтерес до неї мільйонів трудящих виявилися 26 листопада 1929 року, коли ціла сесія ВУЦВК в повному складі прибула на Дніпрельстан — обізнатися з велетенським будівництвом. Два дні праці сесії на будівництві, промови товаришів Петровського, Косіора й Чубаря, доповідь керівника будівництва інженера Вінтера, палкі дебати,

Перекреслюють повітря довгі щогли підойм.


привітання й рапорти від робітників та червоноармійців, тверді зобов'язання й обіцянки, — все це створювало незвичайну, особливу піднесену атмосферу.

І тов. Косіор, і тов. Чубар підкреслювали святочний характер цієї сесії. Де ж справді? Для найспокійніших і найтверезіших були всі підстави піддатися святочним настроям. Хіба ж не свято було відзначити, що будівництво, розмах якого досягає маштабів справді світових і досі незнаних, що таке будівництво наша бідна країна, століттями затримувана в ролі колонії капіталістичного заходу, без досвіду, в ворожому оточенні, не зважаючи на сичання ворогів, почала, розгорнула й прова-