Перейти до вмісту

Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/23

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

природних умов, плодилися в нас, давали нащадків від схрещування з нашими звичайними, тутешніми кіньми. Нащадки диких і наших коней також усі здатні до розмноження, дужі, витривалі, і можуть бути дуже корисною робочою худобою. На жаль тільки, ці нащадки всі загинули в руках білих за громадянської війни.

Сприятливі наслідки дало також парування звичайних овець з дикими — муфльонами; те ж саме маємо з різними видами оленів.

Але особливого значіння набуває парування зубрів і бізонів між собою і з сірою українською худобою. Заповідник у цій справі має багатющий матеріял і виключні можливості. Зубр теж колись жив у степах і зокрема в степах українських, але це було порівнюючи давно. Імперіялістична й громадянська війна призвела до того, що в цілому СРСР, за винятком Чаплів, не залишилося майже жодного зубра. І люди їх нищили, і сами вони через якісь причини вироджувалися, вимирали.

Восени 1927 року в заповіднику було три зубри, шість бізонів та тридцять чотири зубро-бізони з різним відсотком крови зубра й бізона. Зважаючи на величезну важливість збереження зубра, наукові робітники заповідника заходились відроджувати чистого зубра шляхом послідовного парування тварин мішаної крови (зубра бізона сіроукраїнської худоби) з чистим зубром. 1925 року заповідник дістав двох зубрів плідників: і почав цю роботу. Року 1926 був приплід, що мав уже три чверти крови зубра. Через чотири роки, коли цей приплід буде дорослий, тобто цього 1930 року, заповідник матиме від нього молодняк уже з 79 крови зубра. Ці тварини вже матимуть цілковитий вигляд зубра, при чому домішування крови бізона та сірої худоби вже позитивно позначається на нащадках: вони здорові, життєздатні й плодючі.

Треба було б окремо й дуже багато говорити про цілинний степ заповідника. Шість тисяч десятин цілинного, ніколи не займаного, не ораного степу, — абсолютного заповідника, — це така величезна цінність, що переважає навіть зоопарк. Вивчити степ — це значить вивчити й розв'язати таємниці чорноземлі, а це має колосальне значіння не тільки наукове, а й цілком практичне.