5 коп. і дається харч. Руно, тобто ціла вовна з вівці на спеціяльних решетах чиститься й пакується в великі мішки, вагою 150–240 кгр., при чому окремо пакують руна овець різної статі, віку, породи та гатунку.
Крім овець, в заповіднику розводять рогату худобу та свиней. З рогатої худоби відроджується стара сіра українська степова худоба, що раніше використовувалася тут, як робоча. Але вола в господарстві швидко заступає кінь, а також трактор і автомобіль. Молока сіра худоба дає мало. І через те виникає думка використати худобу, як м'ясну, шляхом парування її з скоростиглою м'ясною романьольською худобою, змінивши умови утримання й харчування її. Поруч з українською розводять у заповіднику червону німецьку молочну худобу. Червоні німецькі корови, расові й добре тримані, дають дуже багато молока: від 156 до 175 відер річно.
Біла англійська свиня, що її плекають у заповіднику, велика, швидкоросла; п'ятимісячні кнурці важать до 80 кілограмів, а річні підсвинки — 160–162 кгр. Расові свині заповідника йдуть на продаж околишньому селянству. За поросят уже платять по 70–75 крб. за штуку.
Уся згадана господарча робота в скотарстві вимагає серйозного наукового керівництва. Поліпшення складу овець, рогатої худоби та свиней різних порід, парування й виведення нових порід, способи годівлі, догляду тощо — все це вимагає попередньої наукової роботи. Так само потрібне наукове вивчення якости вовни різних овець, умови її поліпшення та інше. Всю цю наукову дослідну роботу переводить дослідна і племінна скотарська станція.
Тепер господарство заповідника в доброму стані. Величезні багатства державні можна бачити в степу в великих отарах мериносів, що ходять косяками під охороною чабанів та величезних лютих псів чабанських.
Не тільки багатства, а й чинники усуспільнення сільського господарства — могутні колони тракторів орють степ та виконують силу робот в господарстві.
Величезні стіжки сіна — ґрунтовні запаси на випадок всілякої несподіванки в степу; чудовий табун сірої української ху-
