Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/33

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

А ось раптом — перед вами низина й буйна зелень: дерева, кущі, хвилі високого очерету. Це плавні Дніпрові на тім боці, а внизу синя, чиста, вже справді водяна смуга — Дніпро, Кахівка,

Після недовгої перерви ми знову коло старого рідного Дніпра. Степ дурив нас оманою марев, палив пекучим сонцем, овівав вітром, притрушував пилом.

І ми з дитячою радістю простуємо до Дніпра — впірнути в його чисті води — від пилу, спеки й утоми.

Степ залишився позаду. Перед нами новий шлях — Дніпро, лимани, море.