Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/35

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Правда, вже реально говорять про використання долішнього Дніпра, щоб розвинути транспортування манганової руди та інших експортних річей. Тоді поліпшиться становище всіх прибережних пунктів, а незабаром, коли запрацює Дніпрельстан, тоді прокинеться і розквітне все сьогоднішнє сонне царство, увесь долішній Дніпро від Запоріжжя до Очакова. А покищо Кахівка перемагається сяк-так, живе спогадами про минуле й надіями на майбутнє.

Круті береги дніпрові повипиналися навколо Кахівки гострими стряпатими вапняковими шарами, і вся Кахівка через те мов панцером укрилася камінням: кам'яна загорожа, пішоходи з великих кам'яних плит, кам'яний брук і масивні покручені кам'яні сходи з міста до пристані. Коли б не димарі електростанції й законсервованого млина, то Кахівка з Дніпра — зовсім середньовічне місто.

Але то тільки на поверховий погляд туристів. Ближче ознайомлення виявляє в Кахівці безсумнівні ознаки новішої культури. І серед них на першому місці барвисті афіші кіна. Поєднання великих аркушів сірого паперу, грубого квача й червоної фарби ще здалеку вдаряє в очі «салонной драмой в 8-ми частях» і «невиданным созвездием экрана».

А поруч величезна, нова, дбайливо розмальована вивіска — «східні солодкості». Це одна з перших крівавих жертов переможного наступу українізації на Кахівку. Ближче ознайомлення з асортиментом «східних солодкостів» виявило, що він складається з кавунів, слив, винограду й щедро притрушеного «пилом забуття» монпасьє Одеського Харчотресту.

На лівому березі Дніпра, починаючи від Кахівки і до краю Кінбурнської коси, на 120 верстов довжиною, розтяглися відомі Олешківські піски. Розкидані великими масивами серед дрібних смужок доброї землі, вони займають колосальну територію понад 2.000 квадратних кілометрів. Є багато даних про те, що колись на місці Олешківських пісків росла буйна рослинність. Цю рослинність безперечно знищили люди хижацьким господарюванням. Після цього дуже швидко піски відкрилися, і відтоді люті північно-східні вітри надувають з пісків високі круті кучугури, забивають людям у бурю очі, рот та легені і засипають сумежні смуги придатних земель.