воду й кидають човен за кожним махом усе далі й далі вниз. Довго дивилися на нас церкви та високі будівлі з гір херсонських, але зрештою й вони сховалися в далечині.
Долішній Дніпро має не таку прудку течію, як до порогів, і через те він мало помагає нашому весляреві. З Херсону ми виїхали в полудень, а в лиман входимо смерком, кілька разів за день добре покупавшись та попоївши кавунів. Досить густо вже летить річна птиця Дніпром, і через те наша рушниця ввесь час на поготові.
Ось ліворуч залишилося велико село Рибальча, з цілою ескадрою дубків на 1–2, навіть на 3 щогли. Назва дубок зовсім не дає уяви про ті величезні судна, що стоять на якорях серед річки. На долішньому Дніпрі ще недавно був досить розвинений приватний річний транспорт. Дубки різні — місткістю від 200 до 10–11 тисяч пудів. Останні — це вже справжні великі морські вітрильні судна. Власник такого великого дубка — уже справжній «капітан», має команду 5–6 чоловіка, звірячо її, розуміється, експлуатує й наважується ходити в досить далекі рейси. Із розмов з такими капітанами ми дізналися, що вони з дніпрового лиману ходять в Одесу, Крим і на Кавказ геть аж у Сухум і Батум. Туди везуть здебільшого сіль, рибу, хліб; з Кавказу приставляють сюди переважно дорогий лісовий матеріял.
Флотилія коло Рибальчої, спустивши вітрила, стоїть на якорях. Коли вже добре смеркло, ми поминули перший маяк, високий та стрункий, з червоним лихтарем на шпилі. Він довго світить нам у слід, — борючись із місяцем і туманом, що густо стелеться над водою.
Від місяця простяглася до нас довга рухлява сріблом мережена стежка. Лиман широкий — роздалися й десь далеко в темряві зникли береги. Ми одні на нашому невеличкому човні, серед безмежного водяного простору. Коли б буря та хвиля, не встигли б ми дістатися до далекого берега, залило б нашу вутлу шкаралущу дуже швидко. Вода, кругом вода… зрідка очерети… Ми загубилися в широкому лимані цієї туманної ночі, як голка в копиці сіна.
Під північ ми відшукуємо серед густих очеретів та болот німецьку колонію Нове Шабо. Уїдливий нічний туман змочив нашу