Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/80

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ях. Тут ще зайвий раз переконуємся, що не адміністративні вага й не торговельні спроможності є головною запорукою здорового потужного розвитку нашого радянського міста, а міцна ґрунтовна індустріяльна база.

В Дніпропетровському і навколо нього величезні заводи перебудовуються й ширяться, поповнюючи пролетарські лави. В Дніпропетровському розгортається величезне нове житлове будівництво: цілі нові селища чепурних будинків, з рівними вулицями, прекрасними садками й майданчиками повиростали там, де ще недавно були порожні місця, смітники та піщані кучугури. В Дніпропетровському, нарешті, розгортається велика культурна робота й культурно-соціяльне будівництво.

Нам іще хочеться, бодай кількома словами, згадати Дніпропетровський музей, де так багато цікавого зібрано з історії усього краю, а, головне, з історії тієї його частини, куди ми още простуємо: з історії порогів, Запоріжжя та долішнього Дніпра.


У писаних документах людства Дніпро відомий з давніх давен, ще від тих часів, коли спритні торговці-греки, посуваючись берегами Понту Евксинського (Чорного моря), отаборилися на його північному узбережжі, навколо Дніпрового гирла. Тут греки побудували чимало колоній, міст, селищ; тут за короткий час розгорнулася досить таки жива торгівля.

От сюди-то й завітав за 450 років до нашої доби непосидющий Геродот, один з найдавніших істориків європейської цивілізації, а потім докладно розповів у четвертій книжці своєї історії під назвою «Мельпомена» про цю подорож.

Геродот захоплювався Дніпром не менше, ніж наші сучасні туристи, але підступав до справи далеко реальніше, ніж вони. Геродот похвалював тутешній хліб і сіль, трави й худобу і чисті приємні на смак води дніпрові. Для нас цікаво відзначити, що Геродот визнавав Дніпро за судноплавний тільки на відстані сорок день подорожі від моря.

За Геродотом тут були багато інших, що залишили після себе писані пам'ятки. Серед них варто згадати Страбона та Плінія Молодшого (перше століття нашої доби). Вони мало що