Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/93

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

всякого роду було справді «хоч греблю гати», жоден з них навіть не ставився серйозно, як можливий до реалізації. Всі вони тонули в нетрах бюрократичних відомств головне через те, що їхня реалізація тим чи тим боком упиралася в чиїсь вузькі, групові, відомчі або персональні інтереси, чи стикалася з «непорушним» правом власности, вимагала великих вивласнень у великих капіталістів, а на це царські міністри не наважувалися.

Цю велетенську проблему реалізувала радянська влада за блискучим комплексним, синтетичним проєктом професора І. Г. Олександрова, що кільканадцять років присвятив спеціяльно дніпровій проблемі. Проєкт проф. Олександрова сполучує в один нерозривний комплекс — греблю з величезною електростанцією, що запліднить дешевою енерґією могутній індустріяльний вузел при Дніпрі; шлюз, що пускатиме судна за водою й проти води і тим нарешті розв'язує назавжди питання про перепону порогів на долішньому Дніпрі; зрошення великих степових посушливих просторів і побудування нової залізниці, що з'єднуватиме Криворіжжя з Донбасом через дніпровську станцію.

Цього проєкта й не можна рівняти з усіма попередніми. Закордонна практика будування гідро-електричних станцій, збільшення кожного року, коли не місяця потужности агрегатів, — усе це підштовхнуло автора проєкту на сміливу думку… Справді: ніж наслідуючи своїх попередників — проєктувати мало не на кожному порозі невеличку електичну станцію на зразок тих примітивних млинків, що туляться при берегах дніпрових, а для суден побудувати канали, — чи не краще ж перегатити Дніпро раз, затопити всі пороги водою, на величезному спаді збудувати могутню електростанцію, а для суден побудувати шлюз, щоб вони вільно ходили крізь нього за водою й проти води. Цей проєкт простий, як більшість великих речей. Про те, наскільки він ширший за всі попередні, ми вже говорили. Залишається ще розповісти про його величезну вагу в нашому соціялістичному будівництві.

Протягом тисячоліть пороги були не тільки прикрою перепоною на великім торговельнім шляху, а й місцем, де накладали головами сотні й тисячі спритних світових спекулянтів; протягом