Сторінка:Олександр Скоропис-Йолтуховський. Значіннє самостійної України для европейської рівноваги (1916).djvu/4

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


Так, дїйсно — се був злобний і незрозумілий сон, який вичарувала хитра, немилосердна північна чарівниця, — маю на думцї російську дипльоматію.

Найвищий час отрясти ся з сього сну. Нїмецький народ повинен ясним оком приглянути ся зачарованому Сходови, здобути ся на обєктивне, наукове розуміннє відносин країни й використати полїтичні можливости, які насувають ся, в боротьбі з своїми ворогами, бо в сїй боротьбі розходить ся про істнуваннє нїмецького народу та його культури.

Використовуючи особливі обставини, в яких відбував ся розвиток славянських народів, старала ся московська держава не тільки перепинити всякі прояви національного життя поневолених націй при помочи армії й полїції, зорґанїзованої по европейськи, але також систематично нищити наші старі культурні здобутки.

Українцїв ограблено не тільки з їх полїтичної волї, самостійної національної церкви та школи, але також з їх рідної мови, навіть з їх прадїдного імени, — їх перехрещено на Малоросів, аби сим робом підчеркнути, що їх усе-таки треба вважати членами московської нації.

Нїмцї, що жили в приязни з великою Росією, не мали жадного інтересу довідати ся щось близше про внутрішні справи Росії в мирних часах; бо-ж що міг обходити Нїмцїв спір між Велико- й Мало-росами?“

Правда, Українцї довго стукали об нїмецьку браму… одначе одинокий місячник у німецькій мові, „Ukrainische Rundschau“,[1] котрий від вісїмнадцятьох лїт видають Українці для інформування нїмецької суспільности, аж до початку війни не міг зібрати навіть стільки передплатників, щоб він міг стати самостійним підприємством… Що більше, брошуру безсмертного основника й видавця „Ukrainische Rundschau“, Сембратовича, спалено на короткий час перед війною у Франкфуртї, бо протягом майже десятьох лїт не продано нїоднїського примірника її!

Так на сїй підставі байдужности нїмецької суспільности до українського питання могла московська дипльоматія побудувати чудову ману одноцїльної, неподїленої великої Росії, в якій крім декількох малих народцїв мають жити самі Москалі.

А хоч для декого було ясне, що спосіб життя українського мужицтва щодо будови домів, одїжи, світогляду, щодо

— 4 —
  1. Первісний його заголовок „Ruthenische Revue“. Ред.