на палуби
ніч, —
на баці,
товаришу,
стримавши річ, —
сказав про Голяндця
рябенький матрос…
На хвилі
подмухував
вітерний міх…
Схилившись
на чорний, холодний борт,
причувсь капітан.
Рвонувсь, як чорт,
у спазмі,
крізь зуби,
намацавши сміх:
— Летючий Голяндець!?
— Ха-ха-ха-ха!
— Та це ж
комунарів
розстріляний бриґ!..
І раптом,
згубивши підпору з-під ніг, —
в покорчене
черево
регіт запхав…
