Сторінка:Олекса Влизько. Рейс. (1930).pdf/23

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


та
на залізних нервах
носим, як зуби,
дні!

Арміє!
Стань у шерег
верст,
поколінь,
епох!
Бачиш,
лящить ненажера,
золото з ним
і бог!

Верхом їде
і сподом
ворог на нас:
— Стеж! —
Вміємо ми
терпіти,
тільки ж і бити
теж!

Кидайся,
сило вража,
лобом
в камінний галоп!
Ми тобі ще
покажем

21