Записати й казочки, що там людськими словами виражено тваринні звуки.
Приклад. Зозуля й ворона. Святий Юрій запопав коня на пасовищі, сів на нього й поїхав. Теє бачили зозуля й ворона. Зозуля кричить: ку́-пиў! ку́-пиў! А ворона каже: ні, вкрраў! вкрраў! (Запис. І. Верхратський).
Увага. Як відомо, хто автор таких віршиків і казочок, то підписати під віршиком чи казочкою його йм'я, прізвище, скільки йому літ і з якої він місцевости.
9. Якими вигуками звертаються до різної тварини, як кличуть її, проганяють, женуть, спиняють, направляють в той чи инший бік і т. ин.?
Увага 1. Звернути увагу, чи нема різниці у вигуках, коли звертаються до самця, до самки й до малого.
Увага 2. Одзначити, чи буває різниця у вигуках, коли до тварини звертається жінка, а коли чоловік.
Увага 3. Чи нема різниці у вигуках, якими звертаються до тварини, коли вона близько й коли далеко?
Увага 4. Чи нема різниці у вигуках, коли звертаються до однієї тварини, а коли до багатьох?
Увага 5. Крім вигуків, що ними звертаються до поодинокої тварини, взяти на увагу й загальні вигуки. Прим. наказ, щоб уся рогата скотина верталася: шшке-не́! Усе свійське птаство проганяють одним загальним вигуком: аки́шш!
Увага 6. Буває, що до тварини звертаються цілими вигуковими зворотами. Коли, прим., пастух скликає стадо цапів, то вигукує: «Гей! цо! балабій! цо-цо! балабій-цо»! В таких разах треба подавати цілі вигукові звороти, взявши їх у лапки (« »).
Приклади. Собаку кличуть на! ня-ня! цу-цу! і ин., проганяють: чіпа! ’аціба! ’аԝон! і ин., нацьковують: гець! д͞жий! кис-кис! гуд͞жга! кусь! усь! і ин., Одзначити, якими вигуками ловці нацьковують собаку на звірину.
Кішку кличуть: кіць-кіць! каця́! і ин., проганяють: ’адзу́с! ’акота́! а псік! прісь! і ин.
Свиню кличуть, як вона недалеко: ԝаць! ԝацю́! паць-паць-пац͞ю! гуд͞зь-гуд͞зь! цьонь! куць-кой! тусь-тусь! цьоў-цьоў! кабась! кець-кець! і ин., кличуть, як вона далеко: чки-чки-чки! чке-чке-чкоў! і ин., проганяють: гакс! чу! ’аля́! ’ацю́! ’аря́! ’асаля́! ’аціба! і ин., заганяють у хлів: люлю-сю! як женуть: ксі! са! ’аса́! цюпь! цю! і ин.
