Сторінка:Олесь Досвітній. Нотатки мандрівника. 1929.pdf/103

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

В 1921 році викидаються останні „нової формації кляртисти“ й кілька „старих“ кляртівців беруть „Клярте“ до своїх рук.

З того часу почався новий період, період відродження напрямку „Клярте“, ліквідації „пітагорових кляртистів“ та зарекомендованої за роки 1917-1919 опінії.

Кілька осіб (Кутюр'є, Фур'є, Барбюс, Мадлен Маркс, Донзел) цілковито віддають себе справі „Клярте“. Відтепер „Клярте“ змінюють з тижневика на двохтижневий журнал. В листопаді 1922 року В. І. Ленін шле кляртівцям листа, і в нім коротко пояснює конечну потребу боротьби й ті завдання, що стоять перед революційним пролетаріятом.

Це дає кляртівцям нових сил і вони починають боротьбу проти „соціялістичного французького духу, щоб перевести Ленінову лінію в складних фантастично дивних французьких обставинах.

У Франції, де відбувається диференціяція, де демократизм переплутався з соціялізмом, марксизмом та чисто буржуазними ідеологіями, що труять мозок суспільства — в цих обставинах надзвичайно цінно мати корективи чи міцну ідеологічну лінію, щоб іти нею наміченим шляхом. Тому й коротенький лист Леніна дав напрямок їхній роботі на довгий час.

***

Франція, а головне Париж, дав цілу фалангу прекрасних художників письменників. Не згадуємо про минулу епоху Вольтерів, Бальзаків, що улюблені ними місця ще й досі свя-