І Арагани зійшли з обрію. Лише де-не-де в передсмертних корчах иноді ще де-хто ворушиться…
Уканімізм убив дадаїзм.
Взявши за основу космос, — уманімісти намагаються своєю творчістю розірвати ті плівки людського зла, що заховані в суспільстві.
„Хай живе гармонія життя! Геть усе, що перешкоджає їй!“ гукають унанімісти, намагаючись розкрити соціяльні неправди.
І Дюамелі штовхають двері до нового життя…
Дивна штука! Чому парижани, що їм протягом десятиліть таки добре остогидли чужоземці, ще й досі не згубили до них інтересу? Не лише урядовці, скажемо, жандарми та шпики, що півдесятками роззявивши рота стоять проти дверей Радянського Посольства та любуються, хто входить й виходить… — а й приватні громадяни… Вам не буде сумно ні в таверні, ні в вагоні, ні в крамниці, ні в готелі — ніде! Особливо в таверні. Ви неодмінно будете увагою ввічливих французів — ціла таверна буде гадати якої ви національности, який-небудь молоденький лейтенант або каменяр стане неодмінно за конферансьє, і почнуться здогадки; спом'януть усі нації, крім, звичайно, вашої, а коли ви врешті весело назветеся — тоді почнуться згадки: хтось неодмінно розповість щось з цього приводу, і ви станете приятелем всіх одвідувачів таверни. Коли-ж вам випадково захочеться смаженої цвітної капусти, а ви забудете, як її звуть по-
