один на одного — через голови, по-під ногами… вигукуючи і простягаючи до середини руки.
Розіп'яті візитки, розхристані сорочки, розстібнуті комірці й відкинені на спину краватки — все це кидається, верещить, штовхається, борюкається, лізе. Розпатлані й лисі голови мотаються мов манекени… Пекло! — Дантове пекло сьомої стадії у всій своїй красі й силі…
Це все ті, хто заповнюють Рев'ю, бари, джаз-бандовські льокалі, парламенти, елегантні салони, пишні нічні кабаре… Але там вони краса кравецьких мод Парижу, з обличчям, руками, одягами інститутів краси — і рухами, виразами — повними чемности й елеганції…
Це тут вони божевільні… Бо йде продаж акцій, спекуляція на неіснуючі копальні, „Гельферіхсадівські“ заводи… Це тут іде продаж самовизначення Китаю з усіма його копальнями. Це тут регулюється ринок світових колоній… Це тут регулюють життям людства, це тут керують парламентом вільної Франції…
Але не пошкодуйте часу і загляньте до парламенту.
Картина біржі стане перед вами в цілковитій красі, лише з тою різницею, що тут не пишуть крейдою на дошці й цифри не вискакують на електричних рампах, як то є на біржі… Тут безперервна балаканина, лайка й опереточні змагання…
Чорні візитки, що заповняють ослінці — ніколи не бувають спокійні, їх володарі по звичці біржовиків комусь погрожують кулаками, на когось божевільно кричать, хтось із кимось
