Ляйпціг — центр друкарської промисловости Німеччини, що видає 40% усієї німецької продукції. Це він розкинув свої сітки не лише на Німеччину, а й на цілий світ, найдосконаліше виконуючи друкарські роботи.
Коли, скажемо, вам доведеться добутися до одної з кращих друкарень, до Штаммера, що видає 25% всієї німецької продукції, то її не можна оглянути й за один день. Коли-ж вас будуть тягати як на буксирі, щоб часом ви не заговорили з ким із двох тисяч робітників, то ви встигнете її оглянути й за один день… Та навіть оглядаючи нашвидку ви побачите, як машинізовано підприємство, як машинізовано робітників і робітниць. Робітники працюють 9 або 14 годин на добу, не маючи можливости згаяти ані хвилини. Тут точно поділено обов'язки кожної машини чи людини, що часом її заступає… Робітники задихаються від духоти й випарів кислоти, виробляючи кліше гальванічним способом; на ваших очах протягом одної доби можуть видати чудову книжку так аркуші на двадцять із чудовими ілюстраціями та обкладинкою в колосальній кількості примірників. Тут ви побачите сотні різних друкарських і палятурних машин і всі вони німецької марки. Правда, наколи ви побачили американські, то вам по асоціяції прийде в голову: і для чого то німці ставлять свої штампи? Невже тому, що переробили з рівної на криву підвалини або те, що стояло простопадно, поклали поземно?.. Тут після двох годин оглядин відчуєте, як у вас болить голова, вас занудить, але ви не звертайте уваги на задушливість, відсутність вентиляції, на низенькі стелі, машинові випари
