Уважний німецький перегляд речей. З когось стягнули мито за десяток цигарок, з когось — за півкіло ковбаси… Німці дуже уважні. Люблять точність… Коли не можна перевозити без мита цигарок — плати й за 10 штук, якщо забув їх взяти з валізи до кешені…
Воно дрібниця, але з дрібниць складається бюджет. Хіба-ж можна ображатися через це на німецьку „точність“? Що там колись з бюджета викинеться сотні мільйонів „золотих марок“ рурським підприємцям або провокаторам, — це-ж дурниця для держави!.. Головне, щоб була точність і зиск з усього.
Нарешті потяг рушив на Берлін… Чистенькі, мініятюрні вагончики із зіпсованими електричними лихтариками в купе ― стиснули тих пасажирів, що сиділи, замкнули у душних комірках тих, що спали (хто мав спальне місце) і — гайда.
Вночі при переїзді данцизького району — польські жандарми охороняли спокій пасажирів та перевіряли міць замкнених дверей. Це нічого, це-ж усе для спокою робиться…
Ранок показав пасажирам з вікна мирний краєвид Дейтшлянда. Смутні сірі хуторці, зав-
