Безводня, Ільця і Синиця,
Магорка, Вінчя і Пушкар, —
Немов розсипали коралі,
Що в доли котяться з під хмар.
III
Мовчить Гуцул, мов уст не має,
І мовчки вище в гори йде, —
За його гірський ліс співає,
За його Черемош гуде.
За його гори ладан курять,
І камінь чайкою кричить…
Він тільки плаче, як одурять,
Він тільки терпить та мовчить…
Мовчить Гуцул, мов уст не має,
І далі, вище в гори йде, —
За його гірський ліс співає,
За його Черемош гуде.