— Околиця І. знана не лише із своєї краси, але й з повітря, що може і рівнятися з повітрям міста З.
Молодий чоловік зчудувався.
— Ви знаєте ту місцевість? — спитала Ева.
— Так, там проживає батькова єдина сестра. Але крім тої одної тітки, її чоловіка і її замужньої доньки, нікого більше не знаю.
Хто та його тета?
Юліянові прочулося, що в її питанні задзвеніло легке легковаження. Він подивився на неї спокійним поглядом і відповів:
— Жінка надучителя, поважна, працьовита, зразкова ґаздиня, представниця українського жіноцтва старшого покоління.
Отже її свояків не знає.
Ні. За коротко перебував там, щоб пізнати мешканців з цього міста.
Знав лише з часткових оповідань і пояснень своєї тети, що там колись і не надто давно мав один багач, німець Ганс фон Ґанингайм, рудокопні а недалеко й копальні срібла. Сам він жив у Парижі, де вів розгульне життя й ледве раз-два на кілька років приїздив на недовгий час на ті свої посілости, головно, щоб знати, кілько можна добувати грошей із тих своїх дорогоцінних джерел, но, і чи його уповажнені та робітники добре працювали.
Розуміється, що за час того його побуту всі стралались представити йому стан рудокопні у чай-
