буде фільольоґом, чи адвокатом? Що жде його в житті? Щастя? Смуток? Зпоміж того, мелянхолійного хаосу і зворушень, виростало перед його уявою, наче з імли його власне обличчя, яке чимось казало йому, що він переможе.
Сам боровся проти таких ферментів, уважаючи це за наслідки читання поза північ модерних авторів данських і російських, і звертався до улюблених клясиків, головно Ґетого і Шекспіра. Шукав теж великих моментів в українській історії, де велася завзята боротьба за рідну землю й за переслідування ворогами українського народу. Коли наче по проходах по чистилищі, віднаходив згублений, правдивий, свій ґрунт, відчував, до чого призначений, і брався до дальшої науки.
Останні вакації Юліяна, у горах у своєї тітки, були дуже короткі.
На селі застав якнайкращу погоду і наче птах, помчав зараз першої днини в ліс і гори.
Чоловік його тітки, вчитель народніх шкіл, супроводив його на місця, де найкращий вид, де здіймалися білокаменисті скелі серед густих лісів, де пишалися верхи багаті травою і цвітом, де полонини манили мандрівника, де можна було слідити за полетом білих хмарок на синім небосхилі.
Блукав він сам безупину з однаковим захопленням на довгі години у гущавині смерековій, зникав між нею, купав і тіло й душу у запашній зелені.
