право істнованя лиш молоденька дївчина і матрона. — Замужні молоді жінки і її незамужні, немолоді ровесницї, вони займають або не виразне становище в суспільстві, або бувають без гуку і стуку (коли не гарні з поверховности) — відставлювані ad acta. — Правда! з незамужних у нас уже не сьміють ся. Се вже не „поступово“. Але за те в затишку… гей, гей на якій цензурі приходить ся їм відсиджувати за свою „метрику“!!…
Він. „То по Вашому виходить, що ми дуже легко резиґнуємо з психічного посагу у жінки? Нам, щоб лише „метрика“ догаджала“?
Вона. „Сього я впрост не кажу. Я лиш кажу, що в нас іще і мужчина не дозрілий мати жінку европейського вихованя, чи там закрою. Вас не разять іще маневри, якими приступають інодї жінки, щоби здобути собі Вашу „ласку“. Пудровані лиця, помальовані уста, ненормально затиснена талїя, шмати, афектовані рухи, що мають наслїдувати ґрацію і така инша тактика, що понижає обі сторони.
Будучи мужчиною я обурилаб ся на всякі такі маневри проти себе. Що се таке?… А надто коли се жінка слабшого ума стоїть перед Вами! Вона зачне корити ся, кривити свою душу, старати ся всїми можливими і неможливими способами з'єднати собі Вашу прихильність. — Часом із особистої симпатії до Вашої особи, а часом до Вашого становища.
Що се за поява така людина? чи нормальна?… Чи здорова в культурнім суспільстві? і що представляє собою в тім суспільстві? Що за користь їй з того, а що за хосен йому?…
А чому, мій товаришу???“…
|
|
Він. „Ви робите Турків — із нас, добра панї, а ми маємо претенсії до европейства. Чи Ви думаєте, що нас притягають напудровані личка, помальо-
