Цю сторінку схвалено
— 53 —
страсний шепіт — і в кінци сьвіжий жвавий легіт впадає вікном.
Летить просто туди, де стоять рожі, доторкає ся всїх сьміло, немов цїлує їх, так що груба поломінь лямпи з переполоху палахкотить і тремтить… Потім знов настає тиша.
Майже чутно впали листки темночервоної рожі на білу плиту мармурову.
Спершу один листок, потім три, чотири, далї ще більше, нарештї майже всї.
— — З їх упадку тиша, що довкола панувала і все у себе приймала, зложила казку про долю рож…
