Сторінка:Ольга Кобилянська. Людина. 1931.djvu/21

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

чину? Стидайся, старий! У твоїй молодості приспівував ти інакше. Адже молодий К. це пишна, це славна партія! [1], судовий адюнкт, цьогоб тобі таки з рук не випускати!

Радник потупив очі у шклянку і знов знизив плечима.

— Що я можу вдіяти, товаришу? Чуєш, не любить його!..

— Не любить його! Начеб люди не брались і не жили й без любови! Дурниця! Химера! Колись вона цього гірко пожалує, а властивим виновником будеш ти! Діти виховуються інакше, пане Лявфлер! Як довго ти живеш, доти ти й пан; але в тебе не знати, хто голова дому. Кожний сам собі пан. Кожний іде, куди йому догідно, хоч би і до чорта. З того тепер показуються і наслідки; от тепер і маєш „любов“!

— Ваша правда, майор, слово чести, що ваша! — вмішався наново контрольор.

— Абсолютизм у родині це річ наймудріша. Думаєте, що в мене інакше? Моя воля, це воля всіх; а що до точки любови, покажу приклади. Чи женився я з любови? Женились ви, може? Мені нараджено „мою“, і я пішов раз у дім, далі другий, третій, придивлявся всьому отвертими очима, прислухався насторченими вухами, розпитувався, розуміється, делікатно про це, про те, звик до неї, освідчився… і кінець. Мені здається, пане раднику, що ваша Олена геть-геть переросла вас. Колиб це робили хлопці, цеб мені було ще сяк-так до вподоби, але дівчата — ніколи! Прислухався я їй раз, як вона вела якусь розмову, але кажу вам щиро, що колиб була менше гарна, то не прощеноб їй ніколи тих дурниць, котрі, немов квітами, повбирала гарними словами. Начиталася нездорових творів, і то є конечні наслідки. Вам було їй поводи наложити, а й тепер ще не пізно. Спробуйте лиш і переконаєтесь, що зігнеться.

  1. Doctor iuris, лат. — доктор прав.