Сторінка:Описування документів особового походження діячів образотворчого мистецтва (живописців, графіків, скульпторів).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
РОЗДІЛ 1
ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ТВОРЧИХ ДОКУМЕНТІВ
ХУДОЖНИКІВ НА РІВНІ ФОНДУ

Систематизуючи творчі документи художників на рівні фонду, на перше місце слід завжди виносити твори образотворчого мистецтва[1], а також їхні репродукції — копії, зроблені за допомогою різних технічних засобів. Сформований таким способом підрозділ із умовною назвою «Твори образотворчого мистецтва» може мати структуру різних ступенів складності. Наприклад, якщо кількість робіт художника, які відклалися у його особовому фонді, — незначна, виокремлення в складі названого підрозділу будь-яких структурних одиниць, крім справ, є недоцільним.

Якщо ж у фонді наявна велика кількість праць фондоутворювача, які різняться своїм призначенням, жанром, технікою виконання тощо, доречним є виділення в межах підрозділу «Твори образотворчого мистецтва» відповідних серій, підсерій, рубрик і т. ін. У такому разі схема систематизації творчих документів художників матиме орієнтовний вигляд:

Ѳ Творчі документи (розділ)

 • Твори образотворчого мистецтва (підрозділ)

 ° Живопис (серія)

 · Станковий живопис (підсерія)

 – Портрети (рубрика)

 x Українські громадсько-політичні діячі (підрубрика)

 ■ Виконані аквареллю (справа)

1955-1972 рр.

 ■ Виконані гуашшю (справа)

1958-1965 рр.

 ■ Виконані тушшю (справа)

1960-1962 рр.

 ■ Виконані олією (справа)

1963-1971 рр.

 * * *

 ■ Репродукції (справа)

1957-1969 рр.

 
  1. Тут і далі мова йде виключно про твори образотворчого мистецтва, автором яких є фондоутворювач.