Сторінка:Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf/20

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Они нїколи навіть не припускали, щоби він міг дістати ся до середини дверми, бо були переконані, що тайна ся тілько їм самим є звісна.

Позаяк розходило ся їм передовсїм, щоби забезпечити свої скарби, постановили порізати тїло Кассима на чотири части і положити їх при дверях печери, дві части по одній а дві по другій сторонї, для відстрашеня кождого, хтоби посьмів так як Кассим зайти до середини. Відтак постановили не вертати до печери, аж по якімсь часї, коли труп вже цїлком вивітріє. По довершеню сего вийшли з печери і від'їхали для дальших розбоїв по гостинцях, куда найчастїйше переїжджали купецькі каравани, на котрі они нападали і рабували.

Тимчасом жінка Кассима була дуже занепокоєна, бо вже ніч надходила, а муж єї не повертав. Цїла затревожена пішла до Алї Баби і сказала:

„Брате, ти певно знаєш, що брат