Сторінка:Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf/36

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

що зайшов до міста єще перед досьвіта. Прийшов на ринок і знайшов там оден склеп, котрий вже був вітворениф. Се був склеп Баба Мустафи.

Баба Мустафа сидїв на стільчику і працював. Злодїй вступив до склепу і пожелав йому доброго дня. Коли завважав, що швець вже старший чоловік, сказав:

„Добрий брате, єще сонце не зійшло, а ти, мимо старечих лїт, так скоро береш ся за роботу. Чи можеш видїти в тій темряві?“

„Хто ти є?” відповів Баба Мустафа, „ти мене певно не знаєш. Справдї я є вже старий, як сам бачиш, маю однак знаменитий зір; і легко бись тому повірив, якбись знав, що перед кількома днями зшивавєм тїло помершого, в такім покою, в котрім певне не було виднїйше як тепер.“

Відповідь та дуже утїшила розбійника, що вже на самім вступі натрафив на чо-