му не вдав ся, поїхав на великий ринок, там повідомив всїх розбійників через першого котрого стрітив, що дарма їх робота і що нїчого не лишає ся їм робити, як тілько чим скоріше винести ся з міста.
Коли цїла банда зібрала ся в лїсї, вияснив всїм ватажко причину, задля котрої їх тут закликав. Зараз всї осудили, що провідник заслужив на кару смерти, так як сам на тоє згодив ся, коли йшов на звіди до міста. Розбійник сей, коли пізнав, що неудача їх пляну наступила з тої причини, що він не досить був обережний, відважно піддав свій карк тому, котрий виступив, аби йому відтяти мечем голову.
Позаяк цїла банда домагала ся кровавої пімсти за кривду, яку їм заподїяно, проте зголосив ся другий розбійник, що він пійде на звіди до міста і сьвято прирік, що далеко лїпше справить ся як той, котрого що іно покарано смертию. Цїла банда дала йому призволенє і він поїхав
