Сторінка:Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf/53

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

себе убраня. Він мав замір десь коло півночи взяти ся до дїла.

Тимчасом Морджияна приготовили для Алї Баби сорочку до купели, віддала єї Абдалї і приставила до огню горнець з водою на бульйон. Нараз, коли вода зачала вже кипіти, загасла лямпа. Не мала під рукою більше оливи, а також і сьвічок не було в хатї.

„Що тут робити?“ закликала, „треба конечно сьвітла, а лямпа згасла.“

„Не потребуєш журити ся“, відповів їй на тоє Абдаль. „Іди на подвірє і возьми собі оливи з посудин, котрі там стоять“

Морджияна подякувала Абдалї за добру раду і коли він пішов спати до передпокою Алї Баби, взяла збанок на оливу і вийшла на подвірє. Коли приближила ся до першої з берега посудини, злодїй, що в нїй сидїв, думаючи, що се ватажко, сказав до неї по тихо:

„А що, вже час?“