моє житє. Бог зіслав менї тебе на оборону, і маю надїю, що і дальше буде мене стеречи перед їх ненавистию. Тепер передовсїм треба нам постарати ся, щоби тих зьвірів в людськім тїлї так потайки похоронити, щоби їх судьба нїкому не була звісна. До сеї роботи заберу ся я сам з Абдальом“.
Город Алї Баби був дуже довгий і на кінци мав високі дерева. Не зволїкаючи пішов під ті дерева зі своїм невільником і викопав яму так довгу, широку і глубоку, щоби змістили ся в нїй всї трупи тих розбійників. Земля була в тім місци дуже мягка, і яму викопали в короткім часї. Відтак повитягали трупів з посудини, а оружє, в котре були розбійники заосмотрені, відложили на бік. Заволїкли тїла їх на сам конець города, повкидали до ями і засипали землею. Оружє розбійників і посудини з оливи сховав Алї Баба в певне місце; а мули,
