Сторінка:Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf/77

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

зав, що вже давно мав на думцї оженити ся з Морджияною.

Відтак похоронено тїло ватажка в тій самій ямі, що і тамтих сорок розбійників і то в вакій тайнї, що нїхто о тім не довідав ся.

В кілька днїв опісля справив Алї Баба величаве весїлє свому синови і Морджиянї і запросив много гостий.

Довгі часи бояв ся Алї Баба заглянути до печери розбійників зі скарбами, доперва десь по роцї сїв на коня і поїхав до лїса. Коли станув перед скалою, побачив що стежка цїлком вже заросла травою і не було жадного слїду. З того переконав ся, що тої тайни як вітвирати печеру нїхто більше не знає тілько він оден на сьвітї. Зайшов отже до середини, набрав много золота і поїхав до дому. Відтак научив сина як має сказати, щоби печера вітворила ся і они оба, а і цїле їх поколїнє покористувало ся тими скарба-