Сторінка:Орест Авдикович. Моя популярність та иньші оповіданя. 1905.pdf/13

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
ГАЛЯ.
 

Отець декан Теодозий прийшов що-лише з церкви. Передягнув ся у свій вигідний шляфрок і перейшов до їдальнї та засїв до стола, застеленого цьвітистою серветою. Сьвіжо набита люлька на столї і досить обємистий фотель знаменували постійне місце пан-отця. Небавом наднесла панї Констанція чотири філїжанки кави, одну порцію чаю, горнятко молока, крім того кубок зі сметанкою, і поуставляла все на своїм місци.

Почала сходити ся домашня сїмя і, витаючи пан-отця відповідним привітом, засїла до снїданку. Панї-матка Леонтина, її дочка Галя, старенька бабка Марія, панна Клявдія, Галина тїтка, ну і „вуянця“ Костуня — от і цїла родина.

Кава для старших, чай для панни Клявдії на зменшенє її „туші“, а молоко для Галї, бо кава — по словам панї матки — роздражнює молоді нерви.

Вуйна Костуня що-лише почала оповідати свій страшний сон півголосом, — як післанець принїс з почти. Пан-отець відомкнув почтову торбу і висипав на стіл цїлу плїку письм і часописий.

Письма урядові, кавалки з консисторії, викази і справозданя від кондекальних, часописї церковні і душпастирські відложив на бік.