Сторінка:Орест Авдикович. Моя популярність та иньші оповіданя. 1905.pdf/44

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

бачила ще так сильно кручого волося, як у мене. Що́ за щасливий контраст! Я мав страх охоту — вицїлувати її вогкі уста за такий комплїмент… Сердешна, золота моя Ґретко; коби Ти знала, який твій Іванко щасливий. Мушу перехрестити своє імя на нїмецький лад: Hanserl und Gretchen! Що за щасливе спорідненє двох поетичних імен. Пригадую собі, що десь у лїтературі приходила вже така пара гарних імен. Але де́ минї тепер памятати тамту суху поезію, коли я маю тут тепер справдїшній чар живої, божої краси — живе жерело поетичного щастя.

—    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —

Нинї видїв я її на ровері. Отже вона біциклїстка. Чудно їй до лиця — так трошки похилена — в тій позиції на біциклю. Виглядає нїби трошечки горбата. Мій коханий, солодкий горбунчик! Шкода, що я не біциклїст — дотримував би все їй товариства. А то заступає мене якась її товаришка, що — своєю дорогою — зовсїм минї не до вподоби. Все така весела, вічно сьмієть ся. Я хотїв би бути псом, щоби заєдно бігати за ровером моєї Марґаретки. Гм… Геврека! Щаслива гадка: зараз завтра таки записую ся на науку їзди на ровері. Що за радість буде, як колись поїдемо обоє разом на проїздку. Мушу навчити ся. Жалую, що ранче я не попав на той концепт — нинї вже за пізно розпочинати науку.

Але… звідки вона може мати стільки знайомостий? Майже всї люди по дорозї кланяють ся їй, як їде на ровері. А вона витає всякого усьмішкою доброго знайомого. Найпаче мужчини тїшать ся таким почесним привитанєм. Деколи здаєть ся минї, що я був лихим фізіономістом, називаючи її сьвятою… Ет — дїтвак із мене тай годї… Заздрісний, залюблений… Добраніч тобі, моя сердешня Марґаретко. Па!

—    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —