Сторінка:Орест Авдикович. Моя популярність та иньші оповіданя. 1905.pdf/53

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Наші картки розминули ся в дорозї. Я вислав нинї їй картку з її мінїятурною фотоґрафією і підписав під тим: einzige Sehenswürdigkeit aus Bummelmarkt. Рівночасно дістав я від неї картку zur freundlichen Erinnerung. Питає мене, коли я від'їжджаю на ферії і чи поїду через Відень, бо, може би ми побачили ся. Про Мурня додає, що мій Herr Kollege є дуже liebenswürdig і знов питаєть ся, чи я знаю його. Та хто не знав би Мурця?

—    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —

Вже пять днїв не дістаю карток від Ґрети. Може обидила ся на мене за ту картку з її фотоґрафією. Буду видїти, як пожию. Але за що? в моїм концептї було дуже мало іронїї, а злоби зовсїм не було. Я й собі не висилаю вже карток. За те Мурцьо збирає у себе цїлу колєкцію. Мабуть кореспондують зі собою, бо нинї купив собі касетку рожевого паперу листового. Від часу до часу приглядаєть ся в зеркалї, чистить щіткою свій запорошений сурдут, балакає трохи розсїяно і на скілько видить ся минї, то муринське лице його трохи вже збілїло. Щасть йому Боже!

—    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —

Цїлу ніч я не спав і то через Мурця. Цїлий час говорив крізь сон імя „Ґрета“ у всїх відмінках числа одиничного, двійного і многого. Нинї рано ледви пролупив очи, питав ся мене, чи довго треба вчити ся їздити на ровері. Десь тепер та манїя лютує по людях, як пошесть. Мурцьо і ровер. Минї не може се в голові помістити ся. Зрештою і медведї вміють на біциклю їздити, а слонї по фляшках ходити. Я спитав ся Мурця, чи він не любить ся в Ґретї, а він від сорому сховав ніс під подушку. Може бути, що Ґрета покинула мене. Вже цїлий тиждень анї ду-ду —