— Ну — відізвав ся вкінци Греблянський — най нам Демидів покаже, як він розуміє аналїтику.
Демидів вийшов з лавки, взяв губку і крейду в руки і станув перед таблицею.
— Поясни менї трансформацию координат.
Демидів нарисував на таблицї дві лїнїї поземі і три простовисні, поназначував їх буквами і почав поясняти:
— Трансформация се така операция, що із знаних координат якої точки виводить ся координати сеї точки до другої системи координат. Маємо три випадки. Перший такий: нові оси рівнобіжні до давних…
Демидів пояснив перший випадок трансформациї координат. При другім не міг дійти до ладу. Сінуси і косінуси ставив, де не треба, і виходила дурниця.
— Ну, а третїй випадок? — спитав професор солодко.
Демидів пробував сяк і так, — не йшло.
— Отже сядь собі, синку, маєш третю! — рішив професор.
Демидів поклав губку і крейду на столець і пішов у лавку. Але не вспів ще усїсти, як Греблянський знов покликав єго:
— Покажи-но ти менї свій зошит, чи ти собі записуєш, що я традую.
Демидів вийшов з лавки і подав свій зошит Греблянському. Той перекинув кілька карток і скрикнув:
— Так то ти записуєш! Підчас моєї години рисуєш собі всякі дурницї! То так виглядає трансформация координат?!
Обурений професор показав цїлій клясї одну картку з зошита Демидова, на котрій була нарисована велика осляча голова в окулярах, з людським толубом. Сей