Сторінка:Осип Маковей. Весняні бурі. 1895.pdf/49

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

неясні, мов туманом повиті. Так застав єго Лужицький, котрий зараз по науцї шкільній прийшов потїшити свого приятеля…

 

 

Демидова не прогнали з ґімназиї, лише дали єму сьвідоцтво відходу і порадили записати ся до иньшої ґімназиї. З обичаїв дістав злу ноту, впрочім зі всїх предметів мав ноту добру. Казали, що Дубровський дуже побивав ся за Демидовим і не допустив, щоб єго формально прогнали. Відтак сам ходив до дирекциї другої ґімназиї просити, щоб Демидова приняли, що і стало ся. Кромі сего постарав ся о нові лєкциї для него, між иньшим приняв єго за учителя до свого шестилїтного синка, котрого мав обучати грамотї.