Сторінка:Осип Турянський. Поза межами болю. 1921.pdf/172

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка не потребує вичитки

Боже!

Глянь на мою дружину з дитиною!...

Глянь на круків… на мене… змилосердися наді мною!...«

При мойому останньому слові нагло якийсь чорний звір появився коло моєї дружини й дико блискає очима.

»Боже й ви, пекельні сили!

Не дайте цьому звіреві убити мені жінку й сина!«

Смертельна трівога додає мені сили.

Я прилізаю до Саба, вириваю йому з рук кріс, мірю і стріляю.

Чорний звір щез.

Але божа сило… що це?...

Замість жінки з дитиною я бачу перед собою… чорний… сухий… безлистий… корч!...

—    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —    —

Грохіт громів, стогін безодень, крякання круків і виття вовків прошибає мій небо й землю роздираючий розпач:

»Я вбив свою дружину і свого сина!

Товариші, убийте мене!

Я не достойний жити на світі.

Я вбив дружину й сина!