дробиці так а не інакше здетермінований якраз тому, що ви молили ся“.
„Боже Провидіннє проявляється не так, як собі деякі трохи наївно уявляють, буцім то Бог безнастанно поправляє машину світа та зсилає то дощ то погоду не по законам природи а по людським молитвам, які день по дневи до Його престола доходять. Адже Бог у своїй вічности мав усьо, що хотів зробити, тай усі молитви, які хотів примінити, були Йому відразу відомі й приявні. В ініціяльнім акті, яким Бог установляв закони природи й закони розвитку людства, Він передбачував усі їх наслідки — аж до волоса, що паде з нашої голови — і хотів тих наслідків. Тим робом усьо, що діється в світі, діється силою законів природи і законів історії, які досліджує наука, — та одночасно діється воно також силою Провидіння як намірене Богом“.
„Коли так розуміти Провидіннє, тоді в кождій окремій події, в природі чи в історії, вчена людина може бачити діло природних причин, реліґійна людина бачить діло Боже, а людина вчена і реліґійна бачить діло Боже доконане природними причинами“. (Ks. Maryan Morawski Т. 1. Wieczory nad Lemanem, Kraków 1У11, ст. 52–54).
„Молимося не з тою думкою, щоби ми хотіли змінити Божий плян, але з думкою одержати те, чого сповненнє вчинено в тім пляні залежним від молитви . (Св. Тома з Аквіну). „Коли віруючий чоловік заносить до Бога молитву гідну вислухання, не думаймо, щоби та молитва щойно тепер входила до відомости Бога: Бог чув її перед віками й нарочно ізза неї так уладив річи сего світа, щоби сповненнє тої молитви було наслідком природного ходу подій“. (Euler).
„В данім ряді явищ може статися глибока переміна, не потягаючи за собою перервання ходу загальних законів. В кождім динамічнім питанню є дві ріжні сторони: загальні закони і початковий стан. Зміняючи початковий стан доходимо силою тих самих законів і при помочи тих самих сил до зовсім инших наслідків. Бог установив загальні закони й ті закони сповняються вірно й безпереривно. Бог сотворив заразом певний початковий стан атомів, маючи на увазі певні явища інтелєктуальні й моральні, до яких мають причинитися атоми в своїм часі. А при сім виборі даного початкового стану кермувало Провидіннєм передбачуваннє свобідних діл людських.
„Ніяка людина не скаже й не знає, які переміни в першім атомічнім стані вселенної — отже й у всіх її станах — був би викликав даний свобідний учинок тої людини силою всезнання й волі Творця — вчинок людини по її волі добровільно занеханий або перемінений на инший вчинок.
„Молитва, занесена до Бога зі свобідної волі того й