Сторінка:П'єр Бомарше. Шалений день, або одружання Фігаро. «Західноєвропейська література» (1940).djvu/24

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Бартоло (здивований). Ми чуємо.

Граф (до Фігаро). А ця молода особа чи має інше відоме вам зобов’язання?

Фігаро (холодно). Я знаю, що великий пан займався нею якийсь час; але чи тим, що він її занедбав, чи тим, що я більше їй до вподоби, ніж достойніший любові, вона віддає мені тепер перевагу.

Граф (жваво). Перев… (Здержуючись.) Принаймні, він наівний! Бо те, що він визнає, панове, я чув, божуся вам, з уст самої його спільниці!

Брідуазон (остовпілий). Йо-ого спільниці!

Граф (з лютістю). Отже, коли безчестя публічне, треба, щоб і помста була теж така. (Входить у павільйон.)

 
ЯВА XII.
 
Ті ж, крім графа.
 

Антоніо. Це справедливо.

Брідуазон (до Фігаро). Хто-о ж узяв жінку другого?

Фігаро (сміючись). Ніхто не мав цієї приємності.

 
ЯВА XIV.
 
Попередні дійові особи, граф, Керубіно.
 

Граф (говорячи в павільйоні і тягнучи когось, кого ще не видно). Усі ваші зусилля зайві, ви загинули, пані, і ваш час уже прийшов. (Виходить, не дивлячись.) Яке щастя, що ніяка застава такого огидного одруження…

Фігаро (скрикує). Керубіно!

Граф. Мій паж?

Басіліо. Ха! ха!

Граф (несамовито, набік). І завжди цей чортової душі паж! (До Керубіно.) Що ви робили в тій залі?

Керубіно (боязко). Я ховався, як ви звеліли.

Педрільйо. Варто було гнати так коня!

Граф. Піди ти, Антоніо; приведи до судді цю негідницю, що мене збезчестила.

Брідуазон. То-о це ви шукаєте пані?

Антоніо. Отже, є добрий бог; ви стільки творили такого самого в околиці…

Граф (люто). Іди ж! (Антоніо виходить.)

 
ЯВА XV
 
Ті ж без Антоніо.
 

Граф. Ви побачите, панове, що паж не був там сам.

Керубіно (боязко). Моя доля була б дуже люта, коли б якась чутлива душа не підсолодила її гіркоту.

 
 

162