Сторінка:Павловскій А. Грамматика малороссійскаго нарѣчія.pdf/134

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
89



С. Чому̀?
Х. Тому̀, що ба́тько жде; каза́въ усю чупры́ну вы́деру, якъ непры́дешъ ху́тко.
С. Ну дакъ выбача́й же!


в.) Пїсня.

Го́мінъ, го́мінъ по дубро́ві,
Туманъ поле покрыва́ѣ,
Ма́ты сына прогоня́ѣ.
Піды̀, сы́ну, прічъ відъ менѐ!
Неха́й тебѐ Ту́рки ві́зьмутъ.
 Менѐ, не́не![1] Ту́рки зна́ють,
 Дорогі́мы кі́ньмы знаділя́ють.
Го́мінъ, го́мінъ по дубро́ві,
Тума́нъ по́ле покрыва́ѣ,
Ма́ты сы́на прогоня́ѣ:
Піды̀, сы́ну, прічъ відъ ме́не!
Нехай тебѐ Орда́ ві́зьме.
 Менѐ, не́не! Орда́ зна́ѣ,
 Дорогі́мы су́княмы наділя́ѣ.
Го́мінъ, го́мінъ по дубро́ві,
Тума́нъ по́ле покрыва́ѣ,
Ма́ты сы́на прызыва́ѣ:
Ходы̀, сы́нку, до (нерозбірливий текст),
Змы́ю тобі̀ голо́воньку.


  1. не́ня, мать.